31.10.2011 в 17:58
Пишет Poltavka:Сонце золотить
Верхівки кущів
На узбіччі,
Промінь вкладає
У ножни,
Як тонку рапіру.
Що з нами вдіється?
Ми вже підковані.
Звичні.
Нам не до віри у
страни за обрієм;
Віри
В випадкові дива,
У накреслену долю –
Тільки
В щоденні проблеми,
Розлуки, образи...
Жовтень задмухує
Свічкой останню
тополю.
Сонце сідає
За обрій
Не нашої
Казки.
31.10.2011 г.
Верхівки кущів
На узбіччі,
Промінь вкладає
У ножни,
Як тонку рапіру.
Що з нами вдіється?
Ми вже підковані.
Звичні.
Нам не до віри у
страни за обрієм;
Віри
В випадкові дива,
У накреслену долю –
Тільки
В щоденні проблеми,
Розлуки, образи...
Жовтень задмухує
Свічкой останню
тополю.
Сонце сідає
За обрій
Не нашої
Казки.
31.10.2011 г.