Віршик
читать дальшеКазка приманює дуже поволі,
Світлом крізь плями проваль і затьмарень.
Витвір уяви, посмішка долі,
Чи розрахунок мережі книгарень.
Це чергова несподівана прикрість,
Браку якої ніхто б і не визнав.
Казка, як сукня, дається навиріст,
Доки для неї не стане запізно.