Віршик
читать дальше
У кожній душі під лахміттям пухке та картате.
Немає різниці: літає, повзе або човга,
Вона все одно безупинно готова тікати,
Ковтати казки і веселощі казна від чого.
А поки призначені ліки з вечерею хрумка,
Гостинно і радо усюди поширити чутку,
Як іноді серце гартує сама лише думка,
Як усмішка друга миттєво рятує від смутку.
Хоча я не вірю в баланс і надумані грати,
Та шкода, що справді за все доведеться платити.
Спіймати щасливу хвилину – і сили не мати
ЇЇ на швидку допомогу назавжди лишити.