Віршик
читать дальшеГоді чвалати замореним привидом,
Вийди на світло і сядь біля комину.
Може, даремно змагатися з приводом
Чорних думок і найгіршого спомину.
Ти не ховайся вороже у затінку,
Йди, поки я порахую до тисячі.
Казка скінчилася, вовчику-братику.
Адже на двох її більше не вистачить.