Віршик
читать дальшеБез болю та ворожнечі, а так, між ділом,
Загубляться до побачення та привіт.
І небо спливе незбираним білим-білим,
По маківку тихо-тихо потопить світ.
Заплутані сни блукатимуть аж до рання,
Як поводирі в легенду чи шапіто.
Безпечну брехню тримає просте рівняння.
Змиваючи бруд з очей, не радів ніхто.