Віршик
читать дальшеЯк зопалу чи навмисне
Лишити на сорок діб,
Сироватка правди скисне,
І каменем стане хліб.
Тримай на одному рівні.
Весняні серця гнучкі.
Але не такі наївні,
Щоб вірити в казочки,
Волати чужим у вічі,
У тишу ховати дім.
Я старша за них удвічі,
Щоб заздрити молодим.
Світає, і час до школи
По сонечку та багну.
Гадаю, що я ніколи
По-справжньому не збагну.