[RonaVorona]

Віршик

Мінливе життя. Стрімке, водограй-водиця,
Незграбне і недолуге, мов тарантас.
Звикати або змінитися, як годиться.
Порада, сигнальне полум’я, слушний час.
В останню хвилину вічно бракує ланки,
Почулася мимоволі – та загула.
Бо я восени благатиму про веснянки,
А влітку гайну до спокою і тепла.

@темы: Стихи

Comments

[Contessina]

Да, уже во всех смыслах весны хочется

[RonaVorona]

Contessina,

А она, зараза, чем ближе, тем дальше )
*Брудит*

[Contessina]

RonaVorona, та чего, на выходных погода вроде ничего так была, может, и настроение подтянется))

[RonaVorona]

Contessina,

Надеюсь)))))

[Contessina]

RonaVorona, может, как-нибудь выгуляемся в перерыв? в туже Виденську каву, которая возле цума, чаю попьем))

[RonaVorona]

Contessina,

Давай))). А тебе когда удобно?)))

[Contessina]

RonaVorona, могу хоть сегодня, если тебе удобно))