читать дальшеМоже, колись раніше Ми рахували дні, Наче тужливі вірші – Прихисток від брехні. Ліпше не чути кроків, Звикнеш. Потік несе. Наче за кілька років Можна змінити все. Легко, як ті вітрила. Вірити досхочу. Тільки не ріжте крила. Падати я навчу.
вчити не різати крила, щоб злетіти після падіння. чи просто, щоб не псувати естетику падіння. або щоб дістатися вище і падати довше, у кашу, пляму на асфальті. щоб передумати в останню мить. або піймати і підтримати того, хто вже падає.
багато причин, щоб самому не різати крила, з різницькою, катівською роботою краще справляються інші, що мають для цього багато причин і спонукань.
natalibeZnika Дякую! Такий глибокий відгук... Мені дуже приємно Насправді тут і дійсно можуть бути варіанти, я сама не знаю, який з них вибрати. Напевно, що не треба здаватися, навіть коли дуже хочеться))))
Напевно, що не треба здаватися, навіть коли дуже хочеться
Оце правильно. згідно теорії всесвітнього тяжіння, падати легше всього, і тому інколи дуже хочеться. тут я маю надію не на крила, а на котячі лапки, що завжди зпружинять падіння. а, як відомо, знизу легше відштовхнутися, щоб потрапити нагору, або, принаймі розпочати нову дорогу. точка, з якої все починається!!! і добре, що нам не відомо, що буде далі -- так цікавіше, є можливість все зробити краще.
вчити не різати крила, щоб злетіти після падіння.
чи просто, щоб не псувати естетику падіння.
або щоб дістатися вище і падати довше, у кашу, пляму на асфальті.
щоб передумати в останню мить.
або піймати і підтримати того, хто вже падає.
багато причин, щоб самому не різати крила, з різницькою, катівською роботою краще справляються інші, що мають для цього багато причин і спонукань.
natalibeZnika
Дякую!
Такий глибокий відгук... Мені дуже приємно
Насправді тут і дійсно можуть бути варіанти, я сама не знаю, який з них вибрати. Напевно, що не треба здаватися, навіть коли дуже хочеться))))
Оце правильно. згідно теорії всесвітнього тяжіння, падати легше всього, і тому інколи дуже хочеться. тут я маю надію не на крила, а на котячі лапки, що завжди зпружинять падіння. а, як відомо, знизу легше відштовхнутися, щоб потрапити нагору, або, принаймі розпочати нову дорогу.
точка, з якої все починається!!! і добре, що нам не відомо, що буде далі -- так цікавіше, є можливість все зробити краще.
Ворог не пройде, гиги))))))
так, хто ж його пропустить... та ще й з такими грошима!!!
Гроші собі, ворога під зад
ні, знову за грошима. нічого дарма витрачати грошові можливості!